Напочатку вересня в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу, співробітники ГО СФЕРО провели низку досліджень проблематики перетину українського кордону громадянами, а також переміщення через митний кордон товарів, у т. ч. гуманітарної допомоги.
Ми намагались проаналізувати проблеми, з якими стикаються наші громадяни при перетині кордону Україна-Польща, із подальшою розробкою пропозицій щодо їх вирішення та інформування про ці напрацювання представників митних органів та прикордонної служби.
Насамперед маємо зазначити, що більшість виявлених проблем та фактів на даний момент не мають офіційного підтвердження статистикою державних органів відповідальних за ситуацію на кордоні, з причин відсутності такої інформації у відкритому доступі через режим інформаційної тиші.
Для прикладу – проведення вибіркового підрахунку середньодобової кількості громадян, що перетинають кордон за допомогою інструментів відео-нагляду в режимі онлайн наразі є неможливим, оскільки відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), постанови Кабінету Міністрів України від 12.03.2022 №263 на час воєнного стану доступ до камер відеоспостереження на веб-сайті Державної прикордонної служби України з пунктів пропуску через державний кордон зупинений.
Тому в своїх висновках ми опирались на результати власних різноманітних інструментів та практик для проведення досліджень, серед яких: проведення опитування пасажирів міжнародних рейсів, моніторинг офіційних та неофіційних інформаційних каналів, опитуванням окремих перевізників та представників локальних спільнот (об’єднань) перевізників тощо.
ЧАСТИНА 1. ЧЕРГИ НА КОРДОНІ.
Отже, важливим є той факт, що у порівнянні із весною – початком літа п.р., коли був зафіксований масовий виїзд громадян із України, протягом вересня 2022 року оглядовий аналіз та дані опитувань перевізників щодо перетину громадянами кордону Україна – Польща свідчать про встановлення паритету між тими, хто виїжджає за кордон та тими, хто повертається в Україну.
Відносно рівноцінні у кількісному значенні потоки з України та у її межі дозволили більш рівномірно розподіляти пропускну спроможність окремих пунктів перетину кордону, і зменшити навантаження на відповідні прикордонні і митні служби – як українські, так і польські.
Попри це, ми фіксуємо недостатність пропускної спроможності майже на всіх пунктах перетину кордону, що відображається у великих чергах. Протягом звітного періоду таки черги хвилями із високою амплітудою піків (що два – три дні) фіксувались на більшості ПП, зокрема у пунктах Краківець, Шегіні, Рава-Руська, Грушів, Угринів, Устилуг. Така ситуація склалась через декілька основних причин.
По-перше, через зменшення транзитного ресурсу українських портів велика частка товарного експорту здійснюється автотранспортом, що призвело до збільшення навантаження на митні термінали і пункти пропуску.
12 вересня, Хребет, вантажівки в сторону України – черга 9 км., в сторону Польщі – близько 25 км
Вже у жовтні запрацює анонсована Мінінфраструктури система електронної черги для вантажівок, що напевно сприятиме розвантаженню черг.
По друге, умови військового часу диктують необхідність реалізації додаткових заходів вибіркового контролю за громадянами, що перетинають кордон. Очевидно, такі заходи будуть обтяжувати швидкість пропуску і надалі, до закінчення військового стану. Наприклад:
- 11, 14, 18, 21, 22, 24, 25, 28 вересня 2022р. середньодобова швидкість оформлення на ПП Грушів складала 5 автомобілів за годину, що значно менше очікуваної швидкості оформлення у мирний час.
ПП Грушів в бік Польщі. Черга 28 вересня 2022 року
- На автобусі час проїзду зі Львова до Лодзя у такі дні складав майже добу, при чому на кордоні затримка складала 8 годин на українському боці і майже годину на польському боці кордону.
- 28 вересня черга автомобілів на перетині Угринів – Долгобичов складала майже 400 одиниць.
За результатами проведеного опитування суб’єктивний час очікування на кордоні для пасажирів рейсових міжнародних автобусів складав у вересні діапазон від 45 хвилин до 8 годин, у середньому від 2,5 до 3 годин.
По-третє, як свідчить Marcin Hałaś: «За 30 років туристичного руху неможливо перетнути (українсько-польський) кордон без ризику простояти кілька годин у черзі. А тим часом польські офіцери Прикордонної Варти та Митно-Казначейської служби перейшли на звичайний, тобто «довоєнний» режим роботи. А вже про те, як офіцери митниці та казначейства симулюють роботу, мабуть, потрібно писати окремий текст. Так що важко!».
Для орієнтовного прогнозування часу, який витрачається не перетин кордону, на сайті Державної фіскальної служби України є можливість у режимі он-лайн відслідковувати час очікування на пунктів пропуску. Нажаль, у більшості випадків коректна інформація на ньому відсутня, але, можливо, саме вам пощастить, і по вашому напрямку інтервал очікування буде вказаний.
Попередній аналіз засвідчив не поодинокість наведених фактів, що наштовхує на висновок відносно необхідності реалізації додаткових заходів для запровадження більш ефективного пропускного режиму на більшості ПП україно-польського кордону. Саме на виокремлення та формулювання таких заходів 5 жовтня ми проведемо фокус-групу за участю представників зацікавлених сторін (перевізників, представників митниці, підприємців, експертів з митного права та ін.). Анонс заходу, а також результати нашої спільної роботи будуть оприлюднені на нашому сайті і у ФБ, а також у соціальних мережах наших партнерів.
ЧАСТИНА 2. ПАСПОРТНИЙ КОНТРОЛЬ ТА СЕРВІСНИЙ ФУНКЦІОНАЛ
У вересні фахівці ГО СФЕРО провели опитування 30 громадян, які протягом останнього місяця перетинали в тому чи іншому напрямку кордон України (у більшості своїй це пасажири різних міжнародних рейсових автобусів та власники приватних автомобілів), в ході якого були заповнені відповіді у спеціально розробленій анкеті щодо проблематики перетину кордону.
За підсумками опрацювання відповідей на запитання анкети ми зафіксували наступні результати:
- Процедура встановлення особистості та обтяжень:
- У половині випадків співробітники ДПСУ самостійно опрацьовували паспорти громадян, і виходити із транспортного засобу для особистої участі у процедурі встановлення особи від пасажирів не потребувалось.
- Ще 12 осіб з 30 опитаних були змушені залишати транспортний засіб та проходити паспортний контроль особисто, в тому числі здійснювати проходження рамки безпеки.
- Огляд багажу у більшості випадків здійснювався без присутності пасажирів та із залученням службової собаки.
- У двох випадках власників приватних авто просили вивантажити багаж із автівки, після чого прикордонниками проводився ретельний огляд транспортного засобу. Частину власних речей громадяни були змушені проводити через сканери.
- В одному випадку громадянин, що перетинав кордон пішки, був затриманий для проходження повного огляду, включно із фізичним обшуком та скануванням тіла спеціальними приладами.
- Організація процедури перетину кордону.
Респондентам було запропоновано оцінити організацію процедури перетину кордону за шкалою від 1 до 5, де 1 – дуже погана організація, 5 – якісна та ефективна організація. за результатами оцінювання 30 респондентів організація перетину кордону
- З українського боку отримала середню оцінку 4,3 бали з 5 можливих, в тому числі відмінною – на 5 балів – її вважають 12 респондентів (40% з числа опитаних), достатньо добре організованою (4 бали) – 6 опитаних (20%), задовільною (3 бали) – 8 осіб (27%), максимально незадовільною – 1 респондент(3%). Ще 3 особи (10%) з числа опитаних не змогли визначитись із оцінкою.
- З польського боку кордону організацію роботи пропускних пунктів учасники опитування оцінили трохи вище – на 4,5 бали з 5 можливих. Погану та дуже погану (2 та 1 бали відповідно) оцінки не надав жоден з респондентів. Натомість найвищу оцінку – 5 балів – надали організації процедури перетину кордону з польського боку 12 учасників, у 4 бали оцінили також 12 осіб, задовільну оцінку у 3 бали поставили 3 респонденти, і ще 3є не змогли визначитись.
Таким чином, результати анкетування свідчать про достатньо високий рівень організації процедури перетину кордону з його обох сторін. Попри це, деякі моменти проходження окремих процедур потребують негайного вирішення. Один за таких моментів, а точніше – підхід до подорожуючих на кордоні хочемо проілюструвати наступним фотофактом:
«У митників на сповіді. Службовець сидить на кріслі, а клієнт перед ним на колінах»
3. Враховуючі високу ймовірність довготривалого очікування у процесі перетину кордону, важливою є складова сервісу та комфорту для осіб, що цей кордон перетинають. За результатами опитування наші респонденти визначили декілька важливих «недопрацювань», які присутні в різній ступені проблемності на усіх пунктах перетину кордону, та вирішення яких могло б значно полегшити очікування та дозволило б створити більш комфортні умови для людей. Найбільш дошкульними проблемами учасники опитування визначили:
- Повільну робота працівників на пунктах пропуску – 28 (93%) респондентів з 30 опитаних.
- Наявність черг на кордоні – 23 (77%) респондентів.
- Закритий або відсутній туалет – 17 (57%) респондентів.
- Відсутність місць для прийому їжі – 16 (53%) респондентів.
- Відсутність/низька якість українського мобільного зв’язку – 8 (27%) респондентів.
Додатковими перевагами пунктів пропуску опитані нами люди вважають наявність навісів від сонця або дощу, більш асортиментно наповнені магазини Duty Free та буфети (кафе), більш адаптовані для інвалідів та пасажирів з дітьми гігієнічні зони і туалети, а також – осучаснену, більш національно акцентовану, аніж з часів СРСР, форму прикордонників та митників.
Наше дослідження продовжується, а разом із ним продовжується пошук цивілізованих рішень для нівеляції проблем при перетині кордону. Тому що Україна – це Європа, і всі ми того варті!
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту Підтримка «Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю», який виконує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «СФЕРО» і жодним чином не відображає точку зору “Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій”.
