31 травня 2021 року за ініціативою Інституту економічних досліджень та політичних консультацій та Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю» відбувся круглий стіл на тему «Чи потребують бізнес-асоціації додаткового законодавчого регулювання діяльності?».
В основу обговорення покладено результати відповідного онлайн опитування, проведеного у березні-квітні 2021 року в рамках проєкту «Підтримка Громадської ініціативи «За чесну та прозору митницю».
У круглому столі взяло участь близько 40 представників громадських організацій, бізнес-асоціацій та проектів технічної допомоги.
Учасники обговорили існуючи проблеми та перспективи діяльності бізнес-асоціацій в Україні, доцільність осучаснення діючого законодавства у цій сфері, а також сучасні тенденції розвитку бізнес-об’єднань в Україні.
На думку Олександра Бородині, президента Ліги «Укршкірвзуттяпром», українським бізнес-асоціаціям потрібно працювати не над законодавчим регулюванням своєї діяльності, а над збільшенням залученості бізнесу та намагатися ефективніше виконувати свої функції. «Жодних проблем законодавчих у моїй роботі лобіста й забезпеченні інформацією галузі не було», — розповідає Олександр Бородиня. А для того щоб влада не просто ознайомлювалася, а і враховуваланадані пропозиції, бізнес-асоціаціям потрібно навчитися якісно лобіювати, наголосив експерт.
Юрій Пероганич, директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України, пропонує розробити типовий статут для бізнес-асоціацій за аналогією з типовим статутом для громадських організацій. «Цей типовий статут був би заточений саме на діяльність бізнес-асоціацій».
Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова звернула увагу на важливу роль саморегулювання: «Краще, що може зробити держава, — не регулювати. Ринок усе вирівняє». Крім того, сьогодні для бізнес-асоціацій набагато важливіше працювати не над змінами до законодавства, а над репрезентативністю і прозорістю діяльності, покращувати внутрішню культуру та якісно виконувати свою роботу.
Якщо і вносити зміни до законодавства, то це варто робити тільки в контексті осучаснення. «Додаткове регулювання — зайве. Я би швидше говорила про осучаснення законодавства», — розповідає Катерина Глазкова.
Представник Асоціації українських виробників лакофарбової продукції Олександр АНДРЄЄВ висловився щодо необхідності закріплення дієвого механізму взаємодії влади та бізнесу. Як один із варіантів – законодавче регулювання. В Україні, на жаль, вкрай негативне відношення до слова «регулювання», хоча це лише кристалізація загальноприйнятої поведінки і правил до рівня законодавчого закріплення, що є нормою для цивілізованих країн. При відсутності такої взаємодії – втрати обох «сторін». До прикладу: встановлення обов’язку визначення кінцевого бенефіціару для ГС – абсурдна норма, механізм виконання якої не може надати жоден уповноважений орган, проте продовжує існувати. Інший приклад – законопроєкт «Про хімічну безпеку» – фундаментальний проєкт, який, очевидно, потребує фахової вузькоспеціалізованої експертизи. При наявності фахової експертизи законопроєкту профільними асоціаціями ще на старті його розробки, вдалося б отримати значно більш якісний документ, а не бути вимушеним опонентом владі.
Координатор проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань мікро, малих та середніх підприємств» Владлен Сисун, розповів, що питання ефективних відносин із владою актуальні не лише для бізнес-асоціацій, а і для всіх громадських об’єднань. Тому окреме законодавче регулювання суто для бізнес-об’єднань не потрібне. «Це напрямок врегулювання відносин держави та організацій громадянського суспільства через специфічні закони про лобіювання чи адвокацію», — зауважує Сисун.
У ході дискусії було порушено такі теми:
- функції бізнес-об’єднань та залученість бізнесу у діяльності бізнес – об’єднань;
- система членства та фінансування бізнес-об’єднань;
- репрезентативність (або так зв. сертифікація) бізнес-об’єднань;
- самоорганізація (саморегулювання) та прозорість діяльності бізнес-об’єднань;
- необхідність законодавчого визначення поняття кластеру;
- осучаснення законодавчого поля, яке стосується діяльності з бізнес-об’єднань;
- необхідність формалізації відносин держави з бізнес-об’єднаннями;
- лобізм, адвокаційна діяльність;
- створення посібника з роботи бізнес-об’єднань та популяризація їх діяльності;
- врегулювання діяльності рад підприємців при місцевих органах влади.
Модератор: Любомир ЧОРНІЙ, Керівник напряму зі сприятливого бізнес-клімату Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України»
Вітальне слово: Оксана КУЗЯКІВ, Керівниця проєкту, виконавча директорка ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
Презентація результатів онлайн опитування «Чи потребують бізнес-асоціації додаткового законодавчого регулювання своєї діяльності?»: Андрій Бутін, експерт проєкту, старший науковий співробітник ГО «Інститут економічних досліджень та політичних консультацій»
Спікери заходу:
Олександр БОРОДИНЯ, Президент Ліги «Укршкірвзуттяпром»;
Катерина ГЛАЗКОВА, Виконавча директорка Спілки українських підприємців;
Юрій ПЕРОГАНИЧ, Асоціація підприємств інформаційних технологій України;
Олександр АНДРЄЄВ, ГС “Асоціація українських виробників лакофарбової промисловості”;
Владлен СИСУН, координатор проекту ПРООН «Зміцнення бізнес-об’єднань мікро, малих та середніх підприємств».
Було проведено цікавий та корисний обмін думками із актуальних питань розвитку бізнес-об’єднань в Україні.
- Презентація, яка була представлена під час заходу https://bit.ly/3xiwgTL
- Переглянути запис події https://www.youtube.com/watch?v=6Khh8jXcdXE
