ІЕД презентував результати громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Чесний кордон»

22 грудня Інститут економічних досліджень та політичних консультацій в рамках проєкту «Підтримка Громадської Ініціативи «За чесну та прозору митницю» презентував результати громадського моніторингу перетину кордону з точки зору підприємців та громадян «Чесний кордон», проведеного протягом вересня-листопада 2022 року

Під час презентації заступник Голови Державної митної служби України Суворов Владислав наголосив на важливості проведення подібного моніторингу, а також розповів про роботу української митниці та проблеми, з якими вона зіштовхнулась внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. 

«Дуже добре, що попри ситуацію в країні ви продовжуєте дослідження, вивчення громадської думки, яка є дуже важливою, у тому числі для митниці. Українські митники зіткнулись із проблемою дефіциту паливно-мастильних матеріалів, потім ми зіткнулись із проблемою дефіциту продукції, оскільки ворог заблокував традиційні шляхи українського експорту. Війна змінила пріоритети. Те, що будо зроблено у цей надскладний рік — це вступ України до процедури спільного транзиту. Ми є 36 країною-учасницею цієї конвенції. Декларація в системі NCTS, то митні формальності, наприклад, з боку Румунії займають до 5 хв. Якщо такої декларації немає, то час займає від 30 хв», — розповів В. Суворов.

Директор Департаменту митної політики Міністерства фінансів України Олександр Москаленко розповів про важливість запроваджених змін, а також приєднання доКонвенції про процедуру спільного транзиту NCTS.

«З 1 жовтня в нас відбулись тектонічні зміни в процедурах. З нашого боку ми провели значну кількість консультацій для бізнесу. Наразі формується нова філософія митного контролю та оформлення. Якщо в ЄС спрощення зараз користується близько 80% підприємств, то це вже основна система оформлення підприємств. Закликаю вас, як профільних асоціацій, радників і експертів в галузі активніше комунікувати щодо того, що Україна рухається в тому ж напрямку, що і ЄС і бізнесу потрібно активніше користуватись цим режимом спрощень», — звернувся О. Москаленко.

Виконавча директорка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, керівниця проєкту Оксана Кузяків розповіла про мету на особливості проведеного організацією моніторингу:

«Всередині літа ми повернулись до питань, пов’язаних з перетином кордону. Наші партнери в регіонах і ми бачили, що треба отримувати зворотний зв’язок. Мета нашого дослідження — отримання зворотного зв’язку щодо задоволеності послугами перетину кордону і формування рекомендацій. Особливість нашого підходу — ми залучили регіональні ГО для збору та аналізу даних, тому що вони краще знають і можуть дістатись до бізнесу та громадян, які перетинають кордон»,  — пояснила О. Кузяків .

За словами молодшої наукової співробітниці ІЕД Дарії Шаповалової, з початку повномасштабного вторгнення на перетин іноземному пункту пропуску було потрібно більше часу, ніж на українському.

«У середньому наші респонденти перебували на іноземному пункті пропуску довше, ніж на українському. На пункті пропуску іноземної держави цей показник становив 47 хв, а на українському пункті пропуску — 41 хвилину. Схожа тенденція спостерігається перед пунктами пропуску: для іноземної держави показник 76 хвилин, а для українського — 61 хвилину. Загалом на перетин іноземного ПП потрібно більше часу, ніж українського», — пояснила експертка. 

Вона додала, що в листопаді максимальний час перебування, очікування та перетину кордону з обох сторін зменшився.  

«Найбільше час зменшився з боку іноземної держави, зокрема на 18 хв, натомість для української він став меншим лише на 6 хв. У середньому громадяни витрачали на перетин кордону у вересні 4 год 33 хв, у жовтні – 4 год 9 хв, у листопаді – 3 год 51 хв», — розповіла Дарія. 

Основними проблемами, за словами молодшої наукової співробітниці ІЕД, при перетині державного кордону пасажири називали наступні: на 1 місці — наявність черг при перетині кордону (38%), на 2 місці  — проблема повільної роботи працівників (23%), на 3 місці — проблема з відсутністю або недоступність вбиральні (15%). 

Щодо забезпеченості необхідних умов для пасажирів на українських пунктах пропуску, то лише чверть опитаних зазначили, що на пунктах пропуску працює вбиральня. 

«Ще 20% відзначили наявність навісу від дощу/сонця, 13% побачили Duty Free, 12% згадали про наявність кафе або місць для сидіння і 23% людей не звернули увагу або не пам’ятають», — додала Дарія. 

Також за слів Дарії, результати моніторингу показали тенденцію до зростання задоволеності санітарними умовами та якістю інтернету і мобільного зв’язку у пунктах пропуску. 

«Середня оцінка задоволеності санітарними умовами зросла з вересня – 3 по листопад – 3,2. Середня оцінка задоволеності якістю інтернету та мобільного зв’язку залишилась без змін – 3,6. Однак, щодо рівня задоволеності санітарними умовами не все так однозначно. Так, середня оцінка зросла, але досить багато опитаних оцінює санітарні умови оцінкою «1» та «2» – аж 25%, ще 25% оцінює на «3» і рівно половина (50%) на «4» та «5». А ось середня оцінка задоволеності якістю інтернету та мобільного зв’язку не зросла, проте лише 21% опитаних оцінили на «1» та «2», 16% – на «3» та аж 63% на «4» та «5», — розказала експертка.

Враховуючи зазначені результати експерти ІЕД для покращення роботи митниці радять:

  • збільшити кількість працівників Держмитслужби та Держприкордонслужби, які обслуговують відповідні пункти пропуску;
  • запровадити регулярний онлайн моніторинг перетину кордону, організувати на пунктах пропуску місць для прийому їжі, особливо в зимовий період часу (облаштування місць/ буфетів для прийому їжі);
  • покращити санітарні умови, зокрема додати чисті вбиральні на самих пунктах пропуску та під’їздах до них, покращити доступу до мереж мобільного зв’язку українських операторів. 

Старший науковий співробітник ІЕД Андрій Бутін розповів про результати моніторингу у частині опитування представників українського бізнесу. Зокрема, він наголосив на змінах та труднощах, які з’явились у роботі експортерів та імпортерів з початком повномасштабного російського вторгнення.

«Всі вантажі зараз переміщуються через західний кордон і це збільшило навантаження на працівників митниці та прикордонників, що працюють з боку ЄС та Молдови. Це вплинуло на збільшення черги й відповідно на здійснення ЗЕД. Це впливає на терміни поставок нашими експортерами й зменшує конкурентоспроможність наших виробників на зовнішніх ринках. Після початку війни бізнес почав намагатись постачати через морські порти, але це збільшує вартість доставки та продукції, а тому робить цей товар менш конкурентоспроможним на ринку», — пояснив він.

За словами А. Бутіна, моніторинг показав поступове збільшення операцій з використанням режиму спільного транзиту NCTS, водночас респонденти заявляли про складність нового сервісу та недостатню кількість інформації про його функціонування.

Щодо перешкод, то як продемонструвало опитування, респонденти відзначали нестачу кваліфікованих кадрів на митниці, черги на кордоні/значний час очікування на пунктах пропуску, почастішання додаткових митних оглядів однорідних товарів (повторне зважування вантажу), зловживання при ввезенні гуманітарної допомоги, випадки непрозорого визначення митної вартості, повідомлення про випадки корупції для «пришвидшення» проходження митних процедур.

Щодо інфраструктурних перешкод, то учасники моніторингу наголошували на свідомому зменшенні пропускної спроможності на МПП з боку угорської сторони з вересня п. р., відсутності митного термінала у місті Чернігів, випадки корупції на блок-постах, створених за кілька кілометрів від МПП (вибірковий пропуск тих, хто сплатив внесок (МПП Грушів і Шегині)), неможливості завершення зовнішньоекономічних контрактів, за. якими до 24 лютого п. р. були здійснені платежі на адресу контрагентів з Білорусі, через неможливість повернути передплату або отримати товар, що потребує законодавчого врегулювання (не повернення валютних коштів). 

Також, як додав А. Бутін, респонденти скаржились на різке зростання кількості заблокованих податкових накладних (з 2-5% до 70%), втрати при здійсненні валютних операцій внаслідок відмінності офіційного курсу гривні НБУ та в комерційних банках, низьку якість і швидкість роботи Держпродспоживслужби через її неповноцінну цифровізацію, збільшення вартості послуг з перевезення вантажів з боку українських компаній внаслідок відсутності конкуренції й особливостей доставки в одну сторону. 

Враховуючи зазначені результати, для покращення роботи митниці та полегшення умов для бізнесу експерти ІЕД радять наступне: 

  • створити логістичний хаб на західному кордоні  України;
  • відкрити митний термінал у м. Чернігів;
  • впровадити електронну чергу на кордоні з прив’язкою до номера митних декларацій та моніторинг динаміки руху машин у черзі (митники та прикордонники);
  • збільшити кількість інспекторів на митницях;
  • активізувати перемовини з сусідніми країнами з метою організації спільного контролю на кордоні та збільшення пропускної спроможності МПП суміжних країн;
  • налагодити більш ефективну комунікацію з представниками митниць Болгарії, Грузії (переміщення з морських портів);
  • добудувати додаткові колії на пунктах пропуску і виведення туди «проблемного» транспорту;
  • організувати більш спрощений проїзд кордону для постійних учасників автобусного сполучення;
  • продовжити заходи з популяризації використання українськими підприємствами режиму спільного транзиту (NCTS);
  • відновити регулярні зустрічі представників регіональних митниць з бізнесом.

Відео запис події YouTube  https://youtu.be/M7zQyVyimtI

Related Posts

Новини

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) запустив три Telegram-канали про санкції, міжнародну підтримку та економіку України під час війни

Підписатись можна ось тут: «Світ з Україною»: Новини та аналітика про міжнародну підтримку й допомогу Україні. «Економіка України»: Новини та аналітика про економіку України під час війни.… Докладніше…

Документи Новини Новини Постійне опитування

ТОП 7 ПЕРШОЧЕРГОВИХ НАПРЯМІВ РЕФОРМУВАННЯ МИТНИЦІ

13 травня 2020 року Кабінет Міністрів України затвердив оновлений план реформування системи органів, що реалізують державну митну політику, який містить 60 заходів. З огляду на… Докладніше…

Нове щомісячне опитування підприємств Новини Новини

22-ге Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» (лютий 2024)

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) випустив 22-ге  Щомісячне опитування підприємств «Український бізнес під час війни» за лютий 2024 року. Метою проєкту є швидкий… Докладніше…

Monthly Enterprises Survey

New Monthly Enterprises Survey. Issue 21. (01.2024) Ukrainian Business in Wartime

The Institute for Economic Research and Policy Consulting (IER) has released the 21-th monthly enterprise survey “Ukrainian business in wartime” for January 2024. The goal… Докладніше…

2024 Новини Новини

Економічні тенденції з точки зору бізнесу (лютий 2024)

«Надія живе завжди»: Основні економічні тенденції та очікування у лютому 2024 за результатами «Нового щомісячного опитування підприємств» 13 березня  2024 року ГО «Інститут економічних досліджень… Докладніше…